Ендометріоз — одне з найпоширеніших і при цьому найменш відомих широкій публіці гінекологічних захворювань. За даними ВООЗ, ним страждає близько 10% жінок репродуктивного віку — тобто приблизно 190 мільйонів людей по всьому світу. При цьому середній термін від появи симптомів до встановлення діагнозу становить 7--10 років. Це не випадковість: симптоми ендометріозу легко прийняти за «тяжкі місячні», а сам діагноз вимагає хірургічного підтвердження. Що саме відбувається при ендометріозі? Клітини, схожі на клітини ендометрія (внутрішнього шару матки), виявляються за межами матки — на яєчниках, маткових трубах, очеревині, кишечнику, сечовому міхурі. Як і нормальний ендометрій, ці вогнища реагують на гормональні зміни циклу: ростуть, кровоточать при менструації — але крові нікуди виходити. Це спричиняє запалення, утворення рубців та спайок.
Болісні менструації (дисменорея) — найчастіший симптом. Важливий нюанс: йдеться не просто про дискомфорт, а про біль, який заважає нормально функціонувати і не проходить від стандартних знеболювальних. Багато жінок роками сприймають такий біль як норму — «просто так влаштоване моє тіло». Це не норма. Хронічний тазовий біль — біль, не пов'язаний з менструацією, що існує постійно або циклічно. Може віддавати в поперек або ноги. Болісний секс (диспареунія) — особливо при глибокому проникненні. Пояснюється ураженням позадушийкового простору або крижово-маткових зв'язок. Один із симптомів, який рідше за все називають лікарю — через сором або відчуття, що «це нормально». Проблеми з кишечником і сечовим міхуром під час менструації. Болісна дефекація, діарея, запори, часте або болісне сечовипускання — все це може бути симптомами ендометріозу при ураженні відповідних органів. Безпліддя. Приблизно у 30--50% жінок з ендометріозом є труднощі із зачаттям. Нерідко саме це стає першим приводом звернутися до лікаря — а діагноз ставиться вже в процесі обстеження з приводу безпліддя. Важливо: ступінь тяжкості симптомів не корелює зі стадією захворювання. Жінка з ендометріозом IV стадії (найважчої) може мати помірні симптоми, а жінка з I стадією — виснажливий біль. Це одна з причин, чому діагноз так складно поставити лише за клінічною картиною.
Суттєва проблема: ендометріоз не можна діагностувати лише за симптомами або за УЗД. УЗД може виявити ендометріоми яєчників (кісти, заповнені старою кров'ю), але не бачить поверхневі вогнища на очеревині. Золотий стандарт діагностики — лапароскопія з гістологічним підтвердженням. Це малоінвазивна хірургічна операція, при якій хірург візуально оглядає органи малого таза і бере зразки тканини для аналізу. Лише так можна достовірно поставити і стадіювати діагноз. Це означає, що кожне встановлення діагнозу «ендометріоз» — це хірургічне втручання. Саме тому діагноз так часто запізнюється: багато гінекологів воліють спочатку призначити гормональне лікування емпірично, а операцію — лише при неефективності терапії або при підозрі на ускладнення. Біомаркер CA-125 іноді згадується в контексті ендометріозу — але його діагностична цінність обмежена. Він може бути підвищений при ендометріозі, але також і при інших станах; нормальний рівень не виключає захворювання.
Як саме ендометріоз знижує фертильність? Механізмів кілька. Механічний вплив: спайки та рубцева тканина можуть порушити анатомію маткових труб і яєчників. Ендометріоми яєчників займають місце і можуть пошкодити здорову тканину яєчника, знижуючи оваріальний резерв. Запальне середовище: при ендометріозі в перитонеальній рідині підвищений рівень запальних цитокінів, простагландинів та активованих макрофагів — це середовище токсичне для сперматозоїдів та ембріонів. Порушення імплантації: ендометріоз, мабуть, впливає на сприйнятливість ендометрія до імплантації.
Гормональна терапія (протизаплідні таблетки, прогестини, агоністи ГнРГ) пригнічує активність вогнищ і полегшує симптоми — але не усуває захворювання і не покращує фертильність напряму. Поки жінка приймає гормональну терапію, вона не може завагітніти. Хірургічне лікування (лапароскопія) видаляє або руйнує вогнища ендометріозу. Це може покращити симптоми і — у частині випадків — підвищити вірогідність спонтанного зачаття. Проте при помірному або тяжкому ендометріозі та зниженому оваріальному резерві користь операції до ЕКЗ не очевидна. ЕКЗ — ефективний метод лікування безпліддя при ендометріозі. Воно дозволяє обійти ряд механізмів, що знижують фертильність, і забезпечує запліднення та раннє розвиток ембріона в контрольованих лабораторних умовах. При тяжкому ендометріозі ЕКЗ часто є методом першого вибору.
Ендометріоз — хронічне захворювання, що потребує довгострокового ведення, а не одноразового лікування. Він не «лікується» операцією раз і назавжди: рецидив після операції можливий. Він не завжди заважає вагітності — багато жінок з ендометріозом вагітніють самостійно. Але він суттєво підвищує ризик труднощів із зачаттям — і саме тому рання діагностика критична. Якщо у вас болісні менструації, хронічний тазовий біль або труднощі із зачаттям — це достатні підстави для звернення до фахівця. **Глосарій** Агоністи ГнРГ — препарати, що пригнічують вироблення статевих гормонів. Застосовуються при ендометріозі для тимчасового створення стану, схожого на менопаузу. Дисменорея — болісні менструації. Первинна пов'язана з простагландинами і не має органічної причини. Вторинна — симптом органічної патології, зокрема ендометріозу. Диспареунія — болісний статевий акт. Один із характерних, але рідко називаних симптомів ендометріозу при ураженні позадушийкового простору. Ендометріома — кіста яєчника, утворена тканиною ендометріозу і заповнена темною (старою) кров'ю. Іноді називається «шоколадною кістою». Лапароскопія — малоінвазивна хірургічна операція через невеликі розрізи в черевній стінці. Золотий стандарт діагностики та хірургічного лікування ендометріозу. Спайки (адгезії) — фіброзні тяжі, що утворюються в результаті запалення. При ендометріозі можуть зв'язувати органи малого таза між собою, порушуючи їхню функцію.
Тисячі людей вже будують сім'ї на своїх умовах.
Переглянути анкети