Пояснення Стречена було простим: першонароджені і єдині діти мають менше контакту з інфекціями, бо не мають старших братів і сестер, які несуть додому мікроби. Цей брак раннього мікробного контакту змушує імунну систему надмірно реагувати на нешкідливі подразники: пилок, порох, вовну шерсть.
У наступні десятиліття цю гіпотезу було вдосконалено сотнями досліджень. Сьогодні частіше говорять не про «гігієнічну гіпотезу», а про «гіпотезу старих друзів»: імунній системі потрібні не обов’язково патогенні збудники, а мікроорганізми, з якими ми співеволюціонували.
Імунній системі не потрібна битва. Йому потрібна розмова. І ця розмова відбувається з мільярдами мікроорганізмів, які ми знаємо тисячоліттями.
Цифри говорять самі за себе. У розвинених країнах, де гігієна досягла історичного максимуму, поширеність алергічних захворювань за п’ятдесят років зросла вчетверо. Синна лихоманка зачіпає 30–40 % мешканців європейських міст. Бронхіальна астма збільшилась вчетверо. У сільських регіонах Африки та Азії — з набагато меншою гігієною, але набагато більшим мікробним контактом — ці захворювання рідкісні.
Один з найпереконливіших доказів гігієнічної гіпотези походить з аграрних досліджень. Діти, що ростуть на фермах — з тваринами, землею і хлівом — мають драматично нижчі показники астми, алергії та цукрового діабету 1 типу порівняно з міськими однолітками.
Дослідження GABRIELA (2011) охопило понад 8 000 дітей з аграрних сіл Німеччини та Австрії у порівнянні з міськими дітьми. Результат: фермерські діти мали на 50–60 % менше астми і алергій незалежно від харчування, доходу і освіти батьків. Вирішальний фактор: мікробна різноманітність в будинках і повітрі.
Діти, які ростуть в хліву, мають краще натреновану імунну систему. Не тому що бруд корисний. А тому що мікробна різноманітність — це мова, якою імунна система розмовляє.
Кишківник людини містить близько 100 трильйонів мікроорганізмів — більше ніж удесятеро більше, ніж людських клітин в тілі. Ця спільнота, мікробіом, не є пасивним мешканцем. Вона виробляє вітаміни, перетравлює складні вуглеводи, навчає імунну систему і спілкується з мозком через вісь кишківник-мозок.
Для імунної системи мікробіом — це головна навчальна програма. Новонароджені приходять з практично стерильним кишківником. Протягом перших трьох років життя мікробіом формується, і в цей період закладаються основи імунної функції. Це вікно критичне і частково незворотне.
Діти, народжені природним шляхом, отримують мікроорганізми матері, передусім видами Lactobacillus. Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, першими стикаються з шкірними бактеріями персоналу операційної. Дослідження показують, що ця різниця зберігається до року. Довгострокові дослідження стабільно виявляють вищі показники астми, алергії та діабету 1 типу у дітей, народжених кесаревим розтином.
Важливо: це не аргумент проти кесаревого розтину. Іноді він рятує життя. Це аргумент для розгляду способів компенсувати мікробний дефіцит.
Грудне молоко не є стерильним. Воно містить сотні видів бактерій та олігосахариди людського молока (HMO) — складні цукри, які дитина не може перетравлювати сама, але які служать їжею для певних видів Bifidobacterium. Еволюційно обгрунтовано: мати одночасно годує дитину і її мікробіом.
Метааналізи показують: діти на грудному вигодовуванні мають нижчі показники респіраторних інфекцій, отиту, некротизуючого ентероколіту у недоношених і пізніших алергій.
Антибіотики рятують життя. Але це неспецифічна зброя: вони не лише знищують цільові мікроби, а й децимують весь мікробіом. Після курсу антибіотиків відновлення початкової різноманітності може тривати місяцями або ніколи не завершитися.
У дітей ефект особливо критичний. Дослідження показують: три або більше курсив антибіотиків протягом перших двох років життя підвищують ризик астми на 40–60 %.
Одне з найнесподіваніших відкриттів сучасної імунології: кишкові паразити — гельмінти — мали регулюючий вплив на імунну систему людини. Після тисячоліть спільної еволюції імунна система навчилась реагувати на гельмінтів регуляторною, а не запальною, реакцією.
Коли гельмінти зникли з західного світу завдяки покращенню гігієни, імунна система втратила одного зі своїх давніх регуляторів. Деякі дослідники вважають, що це пояснює епідемію аутоімунних захворювань: розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, хвороба Крона.
Ми знищили паразитів і тим самим позбавились одного з найстаріших імунних регуляторів. Тепер організм шукає ворогів, яких більше не знаходить, і атакує самого себе.
Імунна система навчається через контакт. Їй потрібна мікробна різноманітність, щоб формувати регуляторні мережі, які заважають їй ставитися до нешкідливих речовин як до ворогів. Вибух алергічних і аутоімунних захворювань — частково ціна за надмірно чисте середовище.
Імунна система — це не солдат, якого потрібно захищати. Це учень, якого потрібно навчати. І найкращий вчитель — це мікробний світ.
Гігієнічна гіпотеза — теорія, згідно з якою знижений контакт з мікроорганізмами в ранньому дитячому віці підвищує ризик алергічних і аутоімунних захворювань.
Мікробіом — сукупність мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків), які живуть в людському тілі і на ньому, особливо в кишківнику.
Гельмінти — паразитарні черви, які співеволюціонували з людьми тисячоліттями і відігравали регулюючу роль в імунній системі.
HMO (олігосахариди людського молока) — складні цукри в грудному молоці, які виконують роль пребіотиків для певних специфічних кишкових бактерій немовляти.
Vaginal seeding — перенесення вагінального секрету на новонароджених, народжених кесаревим розтином, для часткового відтворення первинної мікробної колонізації.
Тисячі людей вже будують сім'ї на своїх умовах.
Переглянути анкетиMAPASGEN
Тисячі людей вже будують сім'ї на власних умовах.
Приєднатися безкоштовно