У 1995 році швейцарський біолог Клаус Ведекінд попросив 49 чоловіків носити одну й ту саму бавовняну футболку дві ночі поспіль — без дезодоранту, парфумованого мила та їжі з сильним запахом. Потім він запропонував 44 жінкам понюхати використані футболки і оцінити їх: яка пахне приємно, яка неприємно, яку вони могли б уявити на коханому партнері.
Результат здивував науку. Жінки послідовно надавали перевагу футболкам чоловіків, чиї гени імунної системи — HLA-гени — відрізнялися від їхніх власних. Не схожі, а різні. Імунна система носа розпізнає партнера краще, ніж очі.
HLA означає Людський лейкоцитарний антиген. Це комплекс генів на 6-й хромосомі, що кодує важливу частину імунної системи — зокрема білки, які розпізнають «свої» і «чужі» молекули. Що різноманітніший ваш HLA-репертуар, то ширший спектр патогенів може розпізнати ваша імунна система.
HLA — найполіморфніша генетична система у людини. Існують тисячі алелів — варіантів гена — і кожна комбінація дає трохи інший хімічний запах. Саме цей запах і вимірює експеримент Ведекінда: не красу, не статус, а генетичну сумісність на молекулярному рівні.
Еволюційна логіка: Коли партнери з різними HLA об'єднуються, їхні діти отримують ширший імунний спектр. Це перевага. Природа виробила спосіб направляти нас до такої комбінації — через запах.
Експеримент Ведекінда — один із найвідоміших в еволюційній психології і один із найбільш відтворюваних. Але він має й важливі обмеження:
MAPASGEN — mapasgen.com