У природному циклі щомісяця кілька десятків фолікулів починають рости одночасно. Але організм відбирає лише один — домінантний. Решта атрофується. Це не марнотратство: одна зріла яйцеклітина на місяць — цілком достатньо для тих, у кого все працює.
При ЕКЗ логіка інша. Процес від вилучення яйцеклітин до перенесення ембріона включає кілька етапів, на кожному з яких частина яйцеклітин «вибуває»: не всі зрілі, не всі запліднюються, не всі ембріони доживають до бластоцисти. Чим більше яйцеклітин на початку — тим вищі шанси, що до перенесення дійде хоча б один хороший ембріон.
Стимуляція «рятує» ті фолікули, які в природному циклі загинули б. Вона не створює нові яйцеклітини і не забирає їх «з майбутнього» — вона просто використовує те, що вже було в яєчниках, але було приречено на атрофію.
Основа стимуляції — гонадотропіни. Це гормональні препарати, що містять ФСГ — той самий гормон, який у природному циклі виробляє гіпофіз і який відповідає за ріст фолікулів. При стимуляції його вводять ззовні і в значно більших дозах, щоб «переконати» яєчники вирости не один фолікул, а кілька.
Паралельно, як правило, додають агоніст або антагоніст ГнРГ. Їхнє завдання — запобігти передчасному викиду ЛГ, який у природному циклі запускає овуляцію. Без цього контролю яйцеклітини можуть вийти самі, до пункції. Дози і конкретні препарати підбираються індивідуально.
Приблизно кожні два-три дні в процесі стимуляції проводиться ультразвуковий моніторинг. Лікар рахує фолікули і вимірює їхній діаметр. Мета — відстежити, як реагують яєчники, і при необхідності скоригувати дозу препаратів. Оптимальний момент для пункції — коли достатня кількість фолікулів досягла діаметра 18–20 мм. Додатково беруть кров на естрадіол.
Коли фолікули готові, робиться так званий тригер — ін'єкція препарату, що запускає фінальне дозрівання яйцеклітини. Без нього яйцеклітина в фолікулі не завершує мейоз і технічно не готова до запліднення. Класичний тригер — укол ХГЛ. Альтернатива — агоніст ГнРГ, який використовується при високому ризику СГЯ.
Критично важливо: пункція повинна відбутися рівно через 36 годин після тригера. Не «приблизно», не «близько» — рівно. Тому що приблизно через 38–40 годин після тригера почнеться спонтанна овуляція.
Стимуляція — це серйозне гормональне втручання, і реакція на нього у всіх різна. Здуття живота і дискомфорт — майже універсальні. Яєчники збільшуються в розмірах, і це відчутно. Перепади настрою, дратівливість, слізливість — результат високих рівнів естрогену і загального навантаження. Це не «від нервів» — це фізіологія.
Що не нормально і вимагає негайного звернення до лікаря: сильний, різкий біль у животі, значне збільшення живота, різка задишка, значне зниження сечовипускання. Це ознаки можливого тяжкого СГЯ.
Стимуляція — технічно складний, але добре відпрацьований процес. Тисячі клінік по всьому світу проводять його щодня. Неприємні відчуття в процесі — не ознака того, що щось іде не так. Найкраще, що можна зробити на цьому етапі: точно слідувати інструкціям (особливо щодо часу тригера), не пропускати моніторингові візити і говорити лікарю про будь-які симптоми, що здаються незвичними або сильними.
АМГ (антимюллерів гормон) — маркер оваріального резерву. Високий АМГ при стимуляції передбачає хорошу відповідь, але також підвищує ризик СГЯ.
Бластоциста — ембріон на 5–6-й день розвитку. Оптимальна стадія для перенесення або заморозки.
Гонадотропіни — гормональні препарати ФСГ та/або ЛГ, що вводяться підшкірно для стимуляції росту фолікулів.
СГЯ (синдром гіперстимуляції яєчників) — надмірна реакція яєчників на гормональну стимуляцію.
Тригер — укол препарату (ХГЛ або агоніст ГнРГ), що запускає фінальне дозрівання яйцеклітин. Пункція проводиться рівно через 36 годин.
Тисячі людей вже будують сім'ї на своїх умовах.
Переглянути анкетиMAPASGEN
Тисячі людей вже будують сім'ї на власних умовах.
Приєднатися безкоштовно