У природному циклі щомісяця кілька десятків фолікулів починають рости одночасно. Але організм відбирає лише один — домінантний. Решта атрофується. Це не марнотратство: одна зріла яйцеклітина на місяць — цілком достатньо для тих, у кого все працює.
При ЕКЗ логіка інша. Процес від вилучення яйцеклітин до перенесення ембріона включає кілька етапів, на кожному з яких частина яйцеклітин «вибуває»: не всі зрілі, не всі запліднюються, не всі ембріони доживають до бластоцисти. Чим більше яйцеклітин на початку — тим вищі шанси, що до перенесення дійде хоча б один хороший ембріон.
Стимуляція «рятує» ті фолікули, які в природному циклі загинули б. Вона не створює нові яйцеклітини і не забирає їх «з майбутнього» — вона просто використовує те, що вже було в яєчниках, але було приречено на атрофію.
Основа стимуляції — гонадотропіни. Це гормональні препарати, що містять ФСГ — той самий гормон, який у природному циклі виробляє гіпофіз і який відповідає за ріст фолікулів. При стимуляції його вводять ззовні і в значно більших дозах, щоб «переконати» яєчники вирости не один фолікул, а кілька.
Паралельно, як правило, додають агоніст або антагоніст ГнРГ. Їхнє завдання — запобігти передчасному викиду ЛГ, який у природному циклі запускає овуляцію. Без цього контролю яйцеклітини можуть вийти самі, до пункції. Дози і конкретні препарати підбираються індивідуально.
Приблизно кожні два-три дні в процесі стимуляції проводиться ультразвуковий моніторинг. Лікар рахує фолікули і вимірює їхній діаметр. Мета — відстежити, як реагують яєчники, і при необхідності скоригувати дозу препаратів. Оптимальний момент для пункції — коли достатня кількість фолікулів досягла діаметра 18–20 мм. Додатково беруть кров на естрадіол.
Коли фолікули готові, робиться так званий тригер — ін'єкція препарату, що запускає фінальне дозрівання яйцеклітини. Без нього яйцеклітина в фолікулі не завершує мейоз і технічно не готова до запліднення. Класичний тригер — укол ХГЛ. Альтернатива — агоніст ГнРГ, який використовується при високому ризику СГЯ.
Критично важливо: пункція повинна відбутися рівно через 36 годин після тригера. Не «приблизно», не «близько» — рівно. Тому що приблизно через 38–40 годин після тригера почнеться спонтанна овуляція.
Стимуляція — це серйозне гормональне втручання, і реакція на нього у всіх різна. Здуття живота і дискомфорт — майже універсальні. Яєчники збільшуються в розмірах, і це відчутно. Перепади настрою, дратівливість, слізливість — результат високих рівнів естрогену і загального навантаження. Це не «від нервів» — це фізіологія.
Що не нормально і вимагає негайного звернення до лікаря: сильний, різкий біль у животі, значне збільшення живота, різка задишка, значне зниження сечовипускання. Це ознаки можливого тяжкого СГЯ.
Стимуляція — технічно складний, але добре відпрацьований процес. Тисячі клінік по всьому світу проводять його щодня. Неприємні відчуття в процесі — не ознака того, що щось іде не так. Найкраще, що можна зробити на цьому етапі: точно слідувати інструкціям (особливо щодо часу тригера), не пропускати моніторингові візити і говорити лікарю про будь-які симптоми, що здаються незвичними або сильними.
АМГ (антимюллерів гормон) — маркер оваріального резерву. Високий АМГ при стимуляції передбачає хорошу відповідь, але також підвищує ризик СГЯ.
Бластоциста — ембріон на 5–6-й день розвитку. Оптимальна стадія для перенесення або заморозки.
Гонадотропіни — гормональні препарати ФСГ та/або ЛГ, що вводяться підшкірно для стимуляції росту фолікулів.
СГЯ (синдром гіперстимуляції яєчників) — надмірна реакція яєчників на гормональну стимуляцію.
Тригер — укол препарату (ХГЛ або агоніст ГнРГ), що запускає фінальне дозрівання яйцеклітин. Пункція проводиться рівно через 36 годин.
Тисячі людей вже будують сім'ї на своїх умовах.
Переглянути анкети