Коли йдеться про збереження фертильності, перед людьми постають два основні варіанти: заморозити яйцеклітини або заморозити вже запліднені ембріони. Обидва методи використовують одну технологію — вітрифікацію. Обидва дають можливість «поставити на паузу» репродуктивний потенціал. Але між ними є принципові медичні, технічні та юридичні відмінності, які безпосередньо впливають на вибір.
Ця стаття розбирає обидва варіанти без зайвих спрощень — тому що вибір між ними залежить від обставин, які у кожного свої.
І яйцеклітини, і ембріони сьогодні заморожують методом вітрифікації — надшвидкого охолодження, при якому біологічний матеріал переходить у склоподібний стан без утворення руйнівних кристалів льоду. До широкого впровадження вітрифікації на початку 2000-х повільне заморожування давало погані результати для яйцеклітин — саме це робило заморожування яйцеклітин експериментальною процедурою. Вітрифікація змінила все: виживаність яйцеклітин після розморожування зросла з 50–60% до 80–90% і вище.
Протокол до заморожування однаковий в обох випадках: гормональна стимуляція яєчників (10–14 днів ін'єкцій), контрольні УЗД, пункція фолікулів під анестезією. Далі шляхи розходяться: яйцеклітини або заморожують одразу, або запліднюють у лабораторії і через 3–5 днів заморожують вже ембріони.
Чесна відповідь: ембріони переживають заморожування і розморожування дещо краще, ніж яйцеклітини. Виживаність ембріонів після вітрифікації досягає 90–95%; у яйцеклітин — 80–90%, а в деяких умовах нижче. Це не величезна різниця, але вона є і впливає на статистику за рівних інших умов.
Другий медичний нюанс: не всі яйцеклітини після розморожування успішно запліднюються, і не всі запліднені розвиваються до бластоцисти. При заморожуванні ембріонів цей етап — запліднення та рання поділка — вже пройдено. Ви знаєте, що у вас є ембріони, і знаєте, якою є їхня якість.
З іншого боку, при заморожуванні яйцеклітин ви зберігаєте більше гнучкості: можна запліднити кілька яйцеклітин від різних партнерів або донорів у майбутньому, можна використати донорську сперму пізніше, можна взагалі переглянути план. Заморожені яйцеклітини — це відкриті можливості.
Це ключова відмінність, яку нерідко недооцінюють. Статус ембріона — це статус двох людей водночас. Якщо ембріони заморожені в парі, будь-яке рішення щодо них — використання, знищення, донація для досліджень або іншій парі — вимагає згоди обох. Це означає, що при розставанні, розлученні або смерті одного з партнерів виникає складна правова ситуація, нерідко без ясної законодавчої відповіді.
У більшості країн Європи закон приписує, що ембріони не можуть бути використані без згоди обох батьків. Це значить: якщо один партнер відкликає згоду, інший не вправі використовувати ембріони — навіть якщо вони пройшли кілька циклів ЕКЗ для їхнього створення. Судові спори про ембріони — окрема правова область у репродуктивному праві, і вони реальні.
Заморожені яйцеклітини належать лише тій особі, у якої вони були взяті. Жодного партнера в правовому рівнянні немає. Саме тому заморожування яйцеклітин — стандартний вибір для самотніх жінок, які не готові використовувати донорську сперму прямо зараз. Це збереження вибору без юридичних зобов'язань.
Якщо ви одружені або в довгострокових стосунках і впевнені в партнері — юридична перевага заморожування яйцеклітин менш суттєва. Але навіть тоді рекомендується письмово зафіксувати, що відбувається з ембріонами за різних сценаріїв, до початку процедури.
Заморожування ембріонів — стандартна частина протоколу ЕКЗ. Після пункції яйцеклітини запліднюють спермою партнера або донора, культивують 3–5 днів до стадії бластоцисти і потім або одразу переносять у матку, або заморожують для наступного перенесення.
Заморожування «зайвих» ембріонів — рутина при ЕКЗ. Якщо за один цикл отримали 4 ембріони, перенесли один, решту трьох заморожують. Це дозволяє зробити кілька спроб без повторної стимуляції яєчників. Такий підхід називається «накопичення ембріонів» — особливо актуально при низькому оваріальному резерві.
Також ембріони заморожують при стратегії freeze-all: замість свіжого перенесення в стимульованому циклі ембріон заморожують і переносять пізніше, в більш підготовленому ендометрії. У ряді клінічних ситуацій це покращує результати.
Заморожування яйцеклітин застосовується в трьох основних сценаріях. Перший — елективна (соціальна) кріоконсервація: жінка у віці 30–38 років відкладає материнство з особистих або професійних причин і хоче зберегти яйцеклітини кращої якості для використання пізніше. Другий — медичні показання: перед хіміотерапією, променевою терапією або операцією на яєчниках. Третій — відсутність партнера при бажанні зберегти фертильність.
Ключовий орієнтир за віком: оптимальні результати при заморожуванні яйцеклітин — до 35 років. Це не жорстка межа, але якість яйцеклітин після 35 знижується, а після 38 — суттєво. Чим молодша яйцеклітина у момент заморожування, тим вищі її шанси призвести до успішної вагітності при розморожуванні через кілька років.
Це найпрактичніше питання. Орієнтовні цифри для жінок до 35 років: щоб отримати розумну вірогідність однієї живонародженої вагітності при заморожуванні яйцеклітин, потрібно приблизно 10–20 зрілих яйцеклітин. Не обов'язково з одного циклу — можна накопичувати за кілька. Для заморожування ембріонів — орієнтовно 3–5 бластоцист хорошої якості дають аналогічний шанс.
Чому така різниця? Тому що між «зріла яйцеклітина» і «живонароджена дитина» кілька етапів втрат: не всі яйцеклітини запліднюються, не всі запліднені досягають стадії бластоцисти, не всі бластоцисти імплантуються, і не всі імплантації закінчуються пологами. При заморожуванні ембріонів перші два етапи вже пройдено, тому потрібно менше одиниць.
Після 35 років ці цифри змінюються: потрібно більше яйцеклітин або ембріонів, тому що якість знижується і частка «втрат» на кожному етапі вища.
І яйцеклітини, і ембріони зберігаються в рідкому азоті при температурі −196 °C. При дотриманні стандартів зберігання вони можуть залишатися придатними десятиліттями — відомі випадки успішного використання зразків, що зберігалися понад 20 років.
Щорічні витрати на зберігання в європейських клініках — в середньому від 300 до 600 євро на рік. Уточніть при підписанні договору: що відбувається з вашими зразками, якщо клініка закриється або буде продана? Чи передбачена можливість переведення матеріалу в інший заклад?
Для ембріонів є додаткове питання, яке слід вирішити до початку зберігання: що відбувається з ними, якщо один із партнерів помирає? Якщо обидва? Якщо ви розлучаєтесь і обидва відмовляєтесь від ембріонів? У різних країнах — різні правові рамки. Деякі клініки вимагають підписати угоду про долю ембріонів до початку протоколу — це розумна практика.
Немає універсально «кращого» варіанта. Є ситуаційно кращий варіант для конкретної людини.
Заморожування яйцеклітин має сенс, якщо: у вас немає партнера і ви не готові використовувати донора зараз; ви не впевнені в довгостроковості стосунків; ви хочете зберегти максимальну гнучкість у виборі батька дитини.
Заморожування ембріонів має сенс, якщо: у вас є партнер і ви впевнені в спільному майбутньому; ви вже приймаєте донорську сперму і хочете максимальної статистичної ефективності; ви накопичуєте матеріал для ЕКЗ і хочете бачити якість ембріонів заздалегідь.
У всіх випадках: поговоріть з репродуктологом про ваш конкретний оваріальний резерв, вік та обставини. Поговоріть з юристом — або хоча б уточніть у клініці юридичні аспекти зберігання ембріонів у вашій країні. Прийміть рішення до початку стимуляції, а не в момент пункції.
Бластоциста — стадія розвитку ембріона на 5–6-й день після запліднення, оптимальна для перенесення або заморожування. Складається з приблизно 100 клітин двох типів.
Вітрифікація — метод надшвидкого заморожування біологічного матеріалу, що виключає утворення кристалів льоду. Сьогодні стандарт для кріоконсервації яйцеклітин і ембріонів.
Елективна (соціальна) кріоконсервація — заморожування яйцеклітин або ембріонів без медичних показань, за особистим бажанням відкласти народження дитини.
Кріоконсервація — збереження біологічного матеріалу при наднизьких температурах (−196 °C) за допомогою рідкого азоту.
Накопичення ембріонів — стратегія проведення кількох циклів стимуляції та заморожування для накопичення достатньої кількості ембріонів перед перенесенням. Застосовується при зниженому оваріальному резерві.
Оваріальний резерв — запас яйцеклітин у яєчниках; оцінюється за АМГ і числом антральних фолікулів.
Перенесення замороженого-розмороженого ембріона (ПЗЕ) — процедура розморожування раніше замороженого ембріона та його перенесення в матку.
Пункція фолікулів — малоінвазивна хірургічна процедура, при якій під анестезією за допомогою голки витягуються яйцеклітини з фолікулів яєчників.
Стратегія «заморозити все» (freeze-all) — підхід, при якому в свіжому циклі ЕКЗ жоден ембріон не переноситься одразу; всі заморожуються і переносяться в наступному циклі.
Відкрити глосарій →Тисячі людей вже будують сім'ї на своїх умовах.
Переглянути анкетиMAPASGEN
Тисячі людей вже будують сім'ї на власних умовах.
Приєднатися безкоштовно